Ампіокс : інструкція, застосування, ціна

Ампіокс – комбінований антибактеріальний препарат (ампіцилін + оксацилін), який призначають при низці інфекційних захворювань (пневмонії, ангіні, отиті, пієлонефриті, холециститі, гонореї тощо), зокрема змішаних, а також сепсисі, ендокардиті, післяпологових септичних захворюваннях та з метою профілактики гнійних ускладнень у післяопераційний період. Вказаний антибіотик не призначають у лікуванні дітей віком до 7 років, вагітних жінок (застосування допускається лише у виняткових ситуаціях, з дозволу та під контролем лікуючого лікаря) і годуючих матерів. Якщо призначення антибактерійного засобу у період лактації уникнути неможливо, грудне вигодовування пацієнтці доведеться припинити.

Інструкція до препарату Ампіокс №20 (20 капсул)

Склад

Діючі речовини: ампіцилін (Ampicillinum), оксацилін (Oxacillinum). В одній капсулі міститься 125 мг ампіциліну (у вигляді ампіциліну тригідрату) і 125 мг оксациліну (у вигляді оксациліну натрієвої солі).

Допоміжні речовини: кальцію стеарат (Calcium stearate), крохмаль картопляний.

Форма випуску, основні фізичні і хімічні властивості лікарського засобу (ЛЗ)

Ампіокс випускається у формі твердих білих капсул, всередині яких – білий, гіркий на смак порошок. У блістері – по 10 капсул. У картонному упакуванні – по два блістери. Загальна кількість капсул – 20.

Фармакотерапевтична група

Код АТХ J01C A51. Ампіокс належить до двох фармакотерапевтичних груп: антибактеріальних препаратів системної дії і комбінацій ампіциліну.

Фармакологічні властивості, якими володіє лікарський препарат (ЛП)

Фармакодинаміка. Ампіокс є комплексним антибактеріальним препаратом з групи пеніцилінів, комбінацією напівсинтетичних антибіотиків, які володіють широким спектром дії – Ampicillinum і Oxacillinum. Ампіокс виявляє бактерицидний ефект. Блокуючи транспептидазу, не дозволяє утворюватися пептидному зв’язку. Втручаючись у процес продукування пептидоглікану стінками клітин бактерій, руйнує патогени на етапі їхнього поділу. Чутливими до дії лікарського засобу є грампозитивні (стафілококи, пневмококи і стафілококи) та грамнегативні бактерії (гонококи, Escherichia coli, сальмонели, менінгококи, Гемофільна паличка, шигели тощо). Оксацилін, що входить до складу ЛЗ, виявляє активність щодо пеніциліназоутворюючих штамів стафілококів.

Резистентними до дії лікарського препарату є Паличка синьогнійна, Providencia rettgeri, Вульгарний протей, Proteus morganii, віруси, гриби і найпростіші.

Поєднання ампіциліну та оксациліну (порівняно із застосуванням кожної зі згаданих субстанцій окремо) володіє ширшим спектром дії, вищим ступенем бактеридного ефекту, дозволяє уповільнити формування резистентності патогенної флори або ж взагалі не дозволяє їй сформуватися.

Фармакокінетика. ЛП добре абсорбуються зі ШКТ (від 40% до 60% дози за умови перорального прийому). Лікувальну дію виявляє впродовж чотирьох годин мінімум – шести максимум. З протеїнами крові зв’язується у діапазоні від 20% до 60%. Майже у повному об’ємі розподіляється органами і тканинами. Т½ триває від двох до чотирьох годин. При повному припиненні сечовиділення – від 8 до 20. При пероральному застосуванні активні фармінґредієнти препарату майже у повному обсязі потрапляють у кров. Піку концентрації у крові досягають через півтори-дві години. З організму елімінуються з сечею (жовчовивідними шляхами – лише частково) та здатні проникати у материнське молоко.

Кумулятивними властивостями обидва антибіотики не володіють.

Показання до застосування

Комбінований антибактеріальний засіб призначають при:

інфекційних захворюваннях бронхів і легень (бронхітах, плевритах, пневмоніях);
патологіях вуха, горла і носа (ангінах, синуситах, отитах);
інфекційних захворюваннях системи сечовиділення (пієлітах, циститах, пієлонефритах, уретритах);
важкому перебігу патологій (розвитку запалення у внутрішній оболонці серця, синдрому системної запальної відповіді, що тягне за собою дисфункцію всіх органів);
гонореї (у разі якщо штами збудника є резистентними до Benzylpenicillinum);
захворюваннях жовчних проток (холециститах, холангітах);
інфекційних патологіях шкіри/м'яких тканин;
інфекціях, що розвинулися після потрапляння патогена у післяпологові шляхи породілі;
змішаних інфекційних захворюваннях, збудниками яких є чутливі або резистентні до Benzylpenicillinum штами стрептококів, стафілококів і грамнегативні бактерії;

а також з метою запобігання гнійним ускладненням, що можуть виникнути після проведених операційних втручань.

Протипоказання

Гіперчутливість до антибіотиків з групи пеніцилінів, карбапенемів і цефалоспоринів;
гіперчутливість до активних або допоміжних компонентів лікарського засобу;
інфекційний мононуклеоз;
виражена недостатність печінкової функції;
лімфолейкоз.

Спосіб застосування Ампіоксу. Підбір оптимальної дози

ЛЗ призначений для перорального прийому за пів години до або через дві після вживання їжі. Капсули слід запити склянкою води (150-200 мл). Дорослим призначають по 0,5 г або 1 г лікарського препарату (така кількість міститься у двох або чотирьох капсулах, які треба прийняти за один прийом). Доза, розрахована на добу застосування, - 2 г або 4 г препарату, тобто 8 або 16 капсул. Дітям у віці 7-9 років призначають на добу у середньому 1,25 г медикаменту (чотири або шість капсул), у віці 10-14 – у середньому 1,75 г медичного препарату на добу (шість або вісім капсул), старшим 14-ти років – таку ж кількість, як і дорослим пацієнтам. Доза для дітей вираховується так: 50 мг засобу у розрахунку на 1 кг ваги пацієнта.

Загальна добова доза антибактеріального препарату розбивається на чотири або шість прийомів. Курс терапії – 5-7 днів. За потреби його можна продовжити до 14 днів. Якщо перебіг захворювання є важким, дозу антибіотика збільшують у півтора рази або (за рішенням лікуючого лікаря) вдвічі.

Небажана побічна дія

Лікування Ампіоксом може супроводжуватися нудотою і блюванням, дисбактеріозом кишківника, діареєю, антибіотикоасоційованим колітом; запаленням кон’юнктиви, нежитем; болем у суглобах; алергією (уртрикарією, висипаннями на шкірі, ангіоневротичним набряком, а в окремих випадках – важкою анафілактичною реакцією); інфекціями, викликаними видом Candida; почервонінням шкіри, лихоманкою; підвищенням кількості еозинофілів, зниженням кількості тромбоцитів у крові, недокрів’ям, підвищенням рівнів печінкових трансаміназ.

Передозування

При перевищенні рекомендованих доз антибактеріальний засіб може виявити токсичний вплив на ЦНС, що проявиться головним болем, тремором і судомами. При передозуванні застосування антимікробного препарату припиняють. Пацієнту необхідно надати належну у таких випадках невідкладну медичну допомогу.

Особливості застосування Ампіоксу

На тлі лікування вказаним антимікробним засобом (з огляду на ріст резистентних до лікарського препарату мікроорганізмів) може розвинутися суперінфекція. У таких випадках призначену антибіотикотерапію переглядають. З метою профілактики дисбактеріозу кишечника і грибкових інфекцій хворому призначають пробіотики і протигрибкові препарати. Слід врахувати, що у разі гіперчутливості до антибактеріальних препаратів з групи пеніцилінів у пацієнта може розвинутися перехресна алергічна реакція до антибіотиків з групи карбапенемів і цефалоспоринів.

При застосуванні антибактеріального засобу курсом потрібно моніторити роботу гемопоетичних органів, нирок і печінки хворого. Оскільки вказаний антимікробний препарат є низькотоксичним, його можна призначати пацієнтам з недостатністю ниркової функції, відповідно скоригувавши схему лікування (зменшивши дозу антимікробного засобу або збільшивши інтервал між його прийомами). Якщо дози Ампіоксу – високі, а у пацієнта - ниркова дисфункція, лікарський засіб може виявляти токсичний вплив на його центральну нервову систему. У разі тривалого застосування ЛЗ рекомендується приймати аскорбінову кислоту і вітаміни групи В.

Призначення лікарського препарату дітям вимагає обережності з боку лікуючого лікаря, якщо відомо, що їхня матір мала у минулому гіперчутливість до антибактеріальних препаратів з групи пеніцилінів, або ж якщо пацієнт (незалежно від віку) хворіє на бронхіальну астму чи інші алергічні захворювання. Таким хворим додатково проводиться протиалергічне, десенсибілізуюче лікування. У разі тривалого застосування антибіотика потрібно відстежувати функціональний стан печінки і нирок, а також показники периферійної крові пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При поєднанні з ß-блокаторами зростають ризики серйозних алергічних реакцій, які розвиваються дуже швидко і можуть призвести до смерті пацієнта.

Антацидні препарати, проносне, глюкозамін, антибактеріальні препарати з групи аміноглікозидів та продукти харчування можуть уповільнювати і знижувати всмоктування Ампіоксу, а вітамін С, навпаки, - підвищувати.

Вказаний антимікробний препарат, пригнічуючи мікрофлору кишківника, знижуючи протромбіновий індекс та утворення вітаміну К, посилює терапевтичну дію непрямих антикоагулянтів.

За рахунок зниження канальцевої секреції сечогінні засоби, Phenylbutazonum, Probenecidum, Allopurinolum і НПЗЗ підвищують рівні ампіциліну та оксациліну у плазмі крові. Allopurinolum додатково збільшує ймовірність появи висипань на шкірі.

Phenobarbitalum знижує ефективність комбінованого антибактеріального препарату.

Антибіотики бактерицидної дії, зокрема антибактеріальні засоби з групи цефалоспоринів та аміноглікозидів, Vancomycinum, Cycloserinum і Rifampicinum виявляють синергічний ефект, а бактеріостатичні речовини (антимікробні препарати з групи макролідів, лінкозамідів, сульфаніламідів, тетрациклінів і амфеніколів, у тому числі Chloramphenicolum) – антагоністичний.

Ампіокс знижує терапевтичний ефект оральних контрацептивів. При одночасному прийомі етинілестрадіолу зростає ризик перфорацій і кровотеч.

Ampicillinum у високих дозах знижує вміст Atenololum у сироватці крові, тому ці лікарські засоби бажано застосовувати окремо. Atenololum – обов’язково перед Ampicillinum.

Діти

ЛЗ у вказаній лікарській формі (капсул для прийому внутрішньо) у лікуванні дітей, яким ще не виповнилося семи років, не призначають.

Антибіотикотерапія ампіциліном та оксациліном вагітних жінок і жінок у період лактації

Антибактеріальний засіб можна призначати вагітним пацієнткам у виняткових ситуаціях за умови, що очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для плоду. Якщо антимікробний препарат призначили пацієнтці, яка годує грудьми, грудне вигодовування необхідно припинити.

Вплив антимікробного засобу на швидкість психомоторних реакцій при управлінні автомобільним транспортом чи роботі з іншими потенційно небезпечними машинами

Повідомлення про потенційний вплив Ампіоксу на час реагування при управлінні транспортними засобами або роботі з іншими машинами, які при неправильній експлуатації можуть становити загрозу для пацієнта і людей, які його оточують, - відсутні.