Діокор 80: інструкція, застосування, ціна

Діокор 80 – лікарський препарат для регуляції артеріального тиску, в склад якого входять антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ та тіазидний діуретик.

Володіючи широким спектром дії, ангіотензин ІІ з’єднується з рецепторами клітинних мембран та допомагає нормалізовувати артеріальний тиск пацієнтів. Препарат чинить вазопресорну дію, затримує натрій та стимулює виділення альдостерону.

Препарат не впливає на частоту пульсу. Антигіпертензивна дія зберігається протягом доби після прийому одноразової дози препарату. Рекомендований курс лікування становить 2-4 тижні.

Склад і форма випуску

діючі речовини: валсартан, гідрохлоротіазид;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: 80 мг валсартану і 12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, тальк, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Діокор 80 – Opadry II White (поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину ІІ. Валсартан та діуретики. Код АТС:  С09D А03.

Показання до застосування

Препарат використовується при первинній гіпертонічній хворобі у пацієнтів, тиск крові яких не регулюється за допомогою монотерапії.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату та до інших лікарських засобів, що є похідними сульфонаміду.
• Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.
• Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), анурія.
• Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.
• Вагітні та жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
• Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або з порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) < 60 мл/хв/1,73 м2).

Спосіб застосування та дози

Вживання їжі не впливає на біодоступність препарату. Для досягнення кращого терапевтичного ефекту слід запивати таблетки Діокору невеликою кількістю рідини.

Для зниження тиску рекомендується використання однієї таблетки (80 мг Діокору) один раз на добу.

Якщо за 2-4 тижні прийому таблеток лікування не продемонструвало бажаного ефекту, можна розглянути варіант подовження лікування за допомогою 160 мг препарату одноразово.

Не перевищувати допустиму добову дозу в 320 мг.

Пацієнти з незначними порушеннями нирок та хворі літнього віку не потребують особливих корективів дозування. Печінкова недостатність легкого та помірного ступеня передбачає обережне використання валсартану з максимальним добовим дозуванням у 80 мг препарату.

Тривалість лікування визначається індивідуально.

Діти.

Немає даних щодо ефективності та безпеки застосування Діокору для пацієнтів, які не досягли повноліття.

Особливості застосування

Поєднання з калійзберігаючими діуретичними препаратами, добавками калію, замінниками солі, що містять калій, а також з іншими засобами, які збільшують рівень калію в крові, вимагають обережності, оскільки такі комбінації можуть стати причиною розвитку гіпокаліємії, гіпонатріємії та гіпохлоремічного порушення. До того ж, лікування препаратом може стати передумовою гіпомагніємії. При прийомі діуретиків слід забезпечити постійний моніторинг хімічних елементів та рівня електролітів в сироватці.

Перед призначенням препарату варто встановити, чи в пацієнта немає дефіциту натрію, оскільки в більшості випадків початок лікування хворих з порушеним вмістом натрію розпочиналося із розвитку симптоматичної гіпотензії. Якщо ж під час застосування Діокору розвинулася гіпотензія, пацієнта перевертають у горизонтальне положення та проводять внутрішньовенну інфузію. Після нормалізації рівня натрію та усунення гіпотензії лікування може бути відновлене в таких же дозуваннях, які використовувалися до небажаної реакції.

Попереднє порушення функціонування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи може спричинити олігурію або ниркову недостатність. Окремі пацієнти, які застосовували валсартан, повідомляли про гострі порушення нирок.  У пацієнтів зі стенозом аретрії нирок валсартан провокував підвищення креатиніну в крові. Через попередній негативний досвід Діокор призначається з особливою обережністю для пацієнтів з виявленими тяжкими відхиленнями роботи нирок.

У разі стенозу та/або уражень міокарда (ГОКМ) препарат призначається з обережністю.

Порушення печінки не впливають на фармакокінетику препарату. Однак незначні та середні порушення роботи печінки потребують обережного використання лікарського засобу.

Існують дані, що лікування діуретиками було причиною розвитку або активізації системного червоного вовчака. До того ж, препарат може розвивати толерантність до глюкози, збільшувати рівні холестерину, сечової кислоти та тригліцеридів. Пацієнти з діабетом, які отримують лікування Діокором, потребують збільшення дози інсуліну. В окремих пацієнтів тіазиди зменшували виведення кальцію, що ставало причиною підвищення сироваткового кальцію. При підозрі на гіперкальціємію слід пройти обстеження та виключити ймовірність розвитку прихованого гіперпаратиреозу. Перед проведенням аналізів варто тимчасово припинити прийом Діокору.

Тіазидні діуретики часто стають причиною розвитку фоточутливості. При виявленні симптомів фоточутливості (набряк, свербіж, висип після перебування на сонці) варто відмовитися від використання препарату.

Пацієнти, в яких виявлена надмірна чутливість до антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, повинні пройти попереднє медичне обстеження та приймати лікарський засіб тільки в разі потреби.

Діуретики можуть провокувати набряк Квінке, що варто врахувати пацієнтам з набряком Квінке в анамнезі перед застосовуванням інших препаратів, у тому числі й інші антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. При розвитку алергічних реакцій слід припинити використання Діокору. Майбутнє призначення препарату протипоказане.

Довготривале застосування гідрохлоротіазиду, який входить в склад препарату, може викликати низку специфічних реакцій, наприклад, розвиток короткозорості  чи закритокутової глаукоми. Симптоми проявляються через декілька годин після застосування препарату. При прояві симптомів порушення зору слід відмінити використання Діокору та звернутися по профільне лікування, оскільки глаукома може стати причиною повної втрати зору.

Гідрохлоротіазид понижує концентрації йоду та підвищує рівень вільного білірубіну в крові.

Вплив на швидкість реакцій

Початок терапії виключає можливість роботи зі складними механізмами та керування автотранспортом, оскільки серед небажаних явищ на початку лікування є такі, які можуть призвести до непередбачуваних нещасних випадків. Ступінь та тривалість заборони встановлюється лікарем, який видає рецепт на Діокор.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарати, які понижують артеріальний тиск протипоказані жінкам, які планують вагітність, а також жінкам, які знаходяться в періоді вагітності.

Якщо під час курсу лікування Діокором була виявлена вагітність, його використання варто припинити та розпочати лікування аналогами, дозволеними до застосування цій групі пацієнтів.

Антагоністи рецепторів ангіотензину II наприкінці вагітності можуть спровокувати токсичність для плоду. Діти, чиї матері використовували препарат в ІІ та ІІІ триместрі, народжувалися з нирковою недостатністю, недостатньо розвинутим черепом, гіперкаліємією тощо. В такому разі для новонародженого забезпечується ультразвуковий контроль черепа та аналіз роботи нирок.

Гідрохлоротіазид проникає через плацентний бар’єр. Його застосування може порушити кровообіг та спричинити розвиток жовтяниці, тромбоцитопенію чи порушення балансу електролітів.

Вважається, що краще уникати застосування Діокору під час грудного вигодовування, проте точних даних щодо такого застосування не виявлено. При артеріальній гіпотензії у жінок, що вигодовують груддю, слід призначати інші препарати з відомими профілями безпечності.

Передозування

Надмірне використання препарату проявляється вираженою артеріальною гіпотензією, порушенням свідомості, серцевою недостатністю, шоком.

Передозування гідрохлоротіазидом супроводжується сонливістю, нудотою, гіповолемією, порушенням електролітного балансу, аритмією та м’язовими судомами. Серед інших специфічних симптомів передозування – тахікардія, блювання, сплутаність свідомості, спазми м’язів, запаморочення, парестезія, алкалоз, спрага, поліурія, анурія, олігурія, порушена концентрація азоту сечовини в крові.

Лікування залежить від часу застосування препарату та кількості прийнятої дози. При важких симптомах слід стабілізувати кровообіг.

У разі нещодавнього прийому Діокору у пацієнта стимулюється блювання та здійснюється промивання шлунка. В іншому разі пацієнт приймає активоване вугілля в кількостях, розрахованих на масу тіла пацієнта.

При артеріальній гіпотензії - пацієнта покласти на спину та за допомогою внутрішньовенного введення ізотонічного сольового розчину відновити вміст рідини та солей в організмі.

Валсартан не виводиться з організму шляхом гемодіалізу, однак така процедура ефективна для виведення гідрохлоротіазиду.

Побічні реакції

Використання препарату може стати причиною розвитку вірусних інфекцій та лихоманки, а також спровокувати порушення:

• обміну речовин: зневоднення; гіпокаліємія, гіпонатріємія;
• ЦНС: надмірна втомлюваність, головний біль, нервово-психічна слабкість, відсутність сну, запаморочення, тривожність, депресія, парестезії, синкопе;
• органів зору: порушення та нечіткість зору, порушення сприйняття кольору (всі предмети набувають жовтого відтінку), кон’юнктивіт;
• серця та судин: прискорене серцебиття, тахікардія, набряк, артеріальна гіпотензія;
• слуху: отит середнього вуха, дзвін у вухах;
• дихальної системи: нежить, фарингіт, кашель, бронхіт, задишка, інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит, сухість у роті, закладеність носа, носова кровотеча, респіраторний дистрес, набряк легенів;
• травного тракту: біль у животі, диспепсія, нудота, діарея, гастроентерит;
• опорно-рухової системи: біль у спині, руках чи ногах, артралгія, біль у грудях та шиї, артрит, м’язові судоми, розтягнення м’язів;
• сечовидільної системи: інфекції сечовивідних шляхів, часте сечовипускання, порушення роботи нирок;
• репродуктивної системи: еректильна дисфункція.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до використання протягом трьох років.

Зберігати за температури, яка не перевищує 25°C. Забезпечити зберігання в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.