Фламідез : інструкція, застосування, ціна

Фламідез – таблетки на основі парацетамолу та диклофенаку калію. Діючі компоненти препарату понижають жар та володіють знеболювальним ефектом. Застосовується місцево при болях суглобів та м’язів.

Склад і форма випуску

Діючі речовини: парацетамол, диклофенак калію, серратіопептидаза; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: парацетамолу 500 мг, диклофенаку калію 50 мг, серратіопептидази у вигляді гранул з кишковорозчинним покриттям, які містять 15 мг серратіопептидази, що еквівалентно ферментній активності 30 000 ОД на 1 таблетку;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; повідон (К-30); лактоза, моногідрат; гіпромелоза; поліетиленгліколі (PEG 6000); титану діоксид (Е 171); тальк; полісорбати (80); тартразин (Е 102); опадрай білий 58901 (гіпромелоза; лактоза, моногідрат; титану діоксид (E 171); поліетиленгліколь; тальк);

Допоміжні речовини гранул серратіопептидази: натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма: таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Упаковка: по 10 таблеток у блістері; по 1, або 3, або 10 блістерів у картонній пачці.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Фармакологічні властивості

Діючі компоненти препарату понижають жар та володіють знеболювальним ефектом. Парацетамол регулює температуру в гіпоталамусі, затримує з'єднання простагландинів. Диклофенак калію понижує запалення, жар, володіє знеболюючою та протиревматичною дією. Зупиняє циклооксигеназ, як наслідок уповільнюються подразнення арахідонового каскаду і порушується поєднання ряду ліпідних активних речовин, пригнічується агрегація тромбоцитів; зумовлюється затримка біосинтезу протеоглікану.

Серратіопептидаза – захисний фермент, похідний з мікроорганізму Serratia E15. Здійснює розчинну й антизапальну активність. Зменшує набряки та володіє протибольовим ефектом через здатність виводити больові аміни з уражених тканин. Зв’язується альфа-макроглобуліном крові (співвідношення 1:1), що приховує чужорідність, однак зберігає активність ферментів. У місці ураження серратіопептидаза перетворюється в exsudatum, тому повільно її концентрація в крові знижується.

Гідроліз брадикінін, гістамін та серотонін зменшують розширення капілярів, прослідковують рівень їх проникності. Серратіопептидаза перешкоджає шлях інгібіторам плазміну, сприяючи активності плазміну.

Фламідез використовують при будь-яких ураженнях для яких характерні запалення та набряки.

Фармакокінетика

Парацетамол практично повністю транспортується з травного тракту. Пікове скупчення в плазмі крові відбувається від десяти хвилин до години після вживання. Метаболізм відбувається у печінці. Менш як 4% окиснюються, утворюючи цистеїн і меркаптопурову кислоту. Напіввиведення відбувається за 2,5 години. Виділяється із сечею, 5% препарату виходять із організму у незміненому стані.

Їжа уповільнює тривалість всмоктування диклофенак калію після внутрішнього прийому, проте не впливає на повноту його дії. Пікове скупчення у плазмі крові настає через годину. Біодоступність – 50%; зв’язок з білками – понад 99%. Частина речовини виводиться у вигляді метаболітів із калом; інші 65% метаболізується у печінці, виводиться неактивними похідними через нирки. Залишок виводиться у незмінному вигляді. Напіввиведення відбувається протягом двох годин. Диклофенак калію не акумулюється при дотриманні рекомендованих інтервалів.

Серратіопептидаза абсорбується у кишечнику.

Показання до застосування

Гострий біль (головний та зубний біль, корінцевий синдром, міозит, міалгія). Пошкодження м’яких тканин ревматиком. Артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз. Рекомендується при гострій подагрі, первинній дисменореї, аднекситі, отиті, фаринготонзиліті.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Ангіоневротичний набряк.
• Протипоказано пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) виникають напади бронхіальної астми («аспіринова астма»), кропив’янка або гострий риніт.
• Застійна серцева недостатність (NYHA II–IV).
• Ішемічна хвороба серця у пацієнтів зі стенокардією, перенесеним інфарктом міокарда.
• Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак.
• Захворювання периферичних артерій.
• Лікування післяопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).
• Високий ризик розвитку післяопераційних кровотеч, не згортання крові, порушень гемостазу, гемопоетичних порушень чи цереброваскулярних кровотеч.
• Кровотеча або перфорація у шлунково-кишковому тракті в анамнезі, пов’язана з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).
• Активна формавиразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди встановленої виразки або кровотечі).
• Запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт).
• Тяжка печінкова недостатність.
• Тяжка ниркова недостатність.
• Захворювання крові.
• Лейкопенія.
• Виражена анемія.
• Вроджена гіпербілірубінемія.
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Алкоголізм.

Передозування

При прийомі дітьми понад 150 мг/кг палацтамолу (від маси тіла), а дорослими – понад 10 г, спостерігається процес ураження печінки. Пацієнти, які знаходяться під фактором ризику, можуть отримати гостре ураження, застосовуючи дозу, яка перевищує 5 грамів парацетамолу.

У перші 24 години передозування пацієнт, що приймав препарат відчуває нудоту, яка супроводжується блюванням, блідістю шкіри, абдомінальним болем. Печінка пошкоджується за 12–48 годин. Є ризик порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. Хвороби печінки можуть прогресувати в енцефалопатію, виливи крові, гіпоглікемію, кому.

Довготривале використання Фламідезу впливає й на органи кровотворення, розвивається апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Приймаючи надмірні дози, центрова нервова система збуджується, внаслідок чого спостерігається порушення орієнтації, запаморочення, активізація психомоторики. Сечовидільна система реагує на передозування коліками в нирках, нефритом, капілярним некрозом.

Передозування диклофенаком пригнічує дихання; викликає судоми тіла, артеріальну гіпотензію, діарею, ниркову недостатність, внутрішні кровотечі, запаморочення, дзвін.

У випадку передозування необхідна негайна госпіталізація навіть при відсутності наявних ознак. Рекомендується пропити активоване вугілля, якщо передозування трапилося протягом минулої години. Рівень парацетамолу у плазмі крові міряють за 4 години після передозування (попередні виміри будуть не достовірними). N-ацетилцистеїне лікування використовують протягом 24 годин, проте найефективнішим є його дія в найближчі 8 годин.

Якщо пацієнт не відчуває нудоти можна застосовувати метіонін.

Підтримуючі методи потрібні, щоб запобігти розвитку гіпотензії, ниркової недостатності, гастроінтестинальних порушень.

Очищення крові та стимуляція виділення сечі не гарантують повного виведення нестероїдних засобів проти запалень із організму пацієнта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Алкоголь. Одночасний прийом з Фламідезом не дозволений.

Антисудомні препарати (фенітоїн, барбітурати, карбамазепін). Через активізацію мікросомальних ферментів печінки, підсилюється токсичний вплив на неї. Перетворюють препарат на гепатотоксичні метаболіти. Послаблюють дію парацетамолу.

Літій. Фламід підвищує концентрацію літію в організмі.

Фенітоїн. При суміжному прийомі рекомендується моніторинг фенітоїну у плазмі крові.

Серцеві глікозиди. При суміжному прийомі посилюється серцева недостатність, понижується клубочкова фільтрація, збільшується рівень глікозидів.

Дигоксин. Збільшує рівень дигоксину в організмі пацієнта.

Діуретики, антигіпертензивні препарати. Використовують з попереднім застереженням щодо ризику одночасного вживання. Понижується артеріальний тиск. Виникає ризик нефротоксичності. Пацієнти потребують постійного нагляду лікарів, адже препарати збільшують рівень калію в крові. Парацетамол нівелює дію діуретиків.

Інші НПЗЗ та кортикостероїди. Супроводжується погіршенням функціонування шлунково-кишкового тракту.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. У разі паралельного вживання підвищується ризик кровотеч.

Потужні інгібітори CYP2C9: Погіршується метаболізм диклофенаку.

Антидіабетичні препарати. Фламідез не впливає на їх ефективність, проводиться аналіз концентрації глюкози.

Колестипол та холестирамін. Уповільнює всмоктування диклофенаку. Рекомендується приймати з витриманим інтервалом.

Препарати, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби. Посилюють токсичність парацетамолу на печінку, зменшують рівень диклофенаку в крові пацієнта.

Метотрексат. Концентрації метотрексату активно збільшуються, що підвищує токсичний ефект речовини.

Препарати, що спричиняють гіперкаліємію: Підвищує концентрацію калію. Приймати під наглядом лікарів.

Циклоспорин та такролімус: Збільшується ефротоксичність циклоспорину внаслідок впливу на синтез простагландинів нирок.

Ізоніазид. Змішування препаратів токсично діє на печінку.

Антибіотики хінолінового ряду. Можливість виникнення судом.

Метоклопрамід та домперидон: пришвидшують всмоктування парацетамолу.

Міфепристон: після (або перед) використанням НПЗЗ слід витримати інтервал в 10–12 днів.

Особливості застосування

Не допускати передозування.

Для уникнення загострень побічних реакцій, не вживати одночасно з системними НПЗЗ. Не застосовувати для усунення болю після операцій

Порушує фертильність.

Збільшує ризик розвитку ішемічних хвороб серця, артеріальних тромботичних ускладнень. Людям з серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією диклофенак не призначається. Якщо ж лікарі спростовують ризик для хворого пацієнта – рекомендовано не перевищувати дозування 100 мг диклофенаку на добу.

Можливі виникнення болі у грудях, задишки, порушення мови. При подібних симптомах – звертайтеся за невідкладною допомогою лікарів.

Збільшуючи дози та тривалість лікування диклофенаком, пацієнт збільшує ризик захворюванням серця та судин. Саме тому рекомендується використовувати препарат протягом короткого відрізку часу та приймати найменші рекомендовані дози.

При захворюваннях серця, шлунково-кишкового тракту, бронхів, нирок, печінки, після хірургічних втручань, пацієнтам літнього віку засіб не призначається. Якщо організм не виявляє алергічних реакцій – призначати тільки в невідкладних випадках.

Препарат може маскувати симптоми інфекції, проте для їх лікування варто звернутися до лікаря.

Людям літнього віку та новонародженим з низкою масою тіла приписують мінімальні дози препарату, які матимуть ефект.

Фламідез містить лактозу, тому препарат не варто приймати людям з непереносимістю цукрів.

Пацієнтам та хворим, яким назначено паралельне застосування засобів з вмістом ацетилсаліцилової кислоти (АСК), варто подбати про залучення захисних засобів при комбінованій терапії такого типу.

В період вагітності та під час грудного вигодовування – препарат не використовується.

Препарат сповільнює психомоторику людини, внаслідок чого погіршується здатність керувати транспортом та управляти складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

При непереносимості певних цукрів є необхідність консультації з фахівцем. проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Доза та тривалість використання назначається індивідуально. Застосовують препарат перорально після прийому їжі, запиваючи рідиною.

Дозування:

Діти, яким виповнилося 14 років вживають 1 таблетку, 1-2 рази протягом доби.

Дорослі вживають 1 таблетку, 2–3 рази протягом доби.

Допустима доза на добу – 3 таблетки. Не рекомендується вживати більше, ніж тиждень; без консультації лікаря - 3 дні.

Ціна

Коливається з залежності від виробника. Орієнтовний діапазон цін від 90-220 грн.

Термін придатності

Засіб придатний до вживання протягом 2,5 року

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі, яка не перевищує 30°C.