Індометацин : інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Індометацин – нестероїдний протизапальний засіб, який призначається при хворобах опорно-рухового апарату, що супроводжуються запаленням уражених ділянок, больовими відчуттями та жаром.

Склад

Діюча речовина: в 1 супозиторії міститься 50 г індометацину (Indometacinum).

Допоміжні речовини: тверді жири (І та ІІ типу).

Фармакологічні властивості

Індометацин належить до групи нестероїдних протизапальних засобів. Завдяки пригніченню циклооксигенази, що тягне за собою пригнічення синтезу простагландину, при місцевому застосуванні препарат ефективно знімає біль, усуває відчуття жару шляхом ліквідації запального процесу у ділянках, в яких він розвинувся.

Форма випуску препарату

Індометацин випускається у формі свічок, призначених для ректального введення у дозуванні по 50 мг №10 (по 5 супозиторій у 2-х блістерах) і №6 (6 супозиторій в 1 блістері). Також у формі мазі 10% у тубах ємкістю 40 г та таблеток у дозуванні 0,025 г №30.

Показання до застосування

Індометацин призначають при хворобах опорно-рухового апарату, що супроводжуються запальними процесами, руйнуванням хрящів та зменшенням щільності кісткової маси: ревматоїдному артриті, подагричному артриті і нападах подагри, хворобі Бехтєрєва (у гострій фазі та у періоді загострення хронічної форми захворювання), остеоартриті (також у разі важкого перебігу недуги).

Препарат рекомендується застосовувати при патологіях тканин, які розташовуються довкола суглобів: тендинітах, тендовагінітах, бурситах і тендобурситах, після оперативних втручань і травмах (зокрема спортивних) як допоміжна терапія (знеболює і знімає запалення).

Індометацин виявляє ефект при дископатії, радикулоневриті, плекситі, а також дисменореї.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої або допоміжної речовини препарату;
підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів, зокрема ацетилсаліцилової кислоти в анамнезі, яка проявилася нападом ядухи, кропив’янкою, алергічним ринітом та/або набряком Квінке;
пептична виразка шлунка та/або12-палої кишки у гострій стадії або при рецидиві захворювання (навіть якщо не супроводжується кровотечею), виразковий коліт та/або ентероколіт;
при поєднанні індометацину з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, у т.ч. специфічними інгібіторами циклооксигенази-2 (така комбінація підвищує ризик виникнення небажаних побічних реакцій);
важка серцева, ниркова або печінкова недостатність;
перед або після проведення аортокоронарного обхідного шунтування;
анальні тріщини і нориці, геморой, кровотечі із гемороїдних вузлів, проктити, інші патології ануса і прямої кишки.

Спосіб застосування препарату і його дозування

Свічки вводяться ректально, тобто у пряму кишку.

Стандартна доза передбачає введення або 50 мг препарату (однієї супозиторії) двічі на день, або 100 мг (двох супозиторій) один раз на день.

Протягом однієї доби не можна вводити понад 200 мг препарату (4 свічок). Супозиторії не можна застосовувати довше тижня (7 днів).

Побічні реакції

Найчастіше терапія Індометацином викликає розлади з боку органів травлення (пептичні виразки/перфорації/кровотечі). Як правило, у групу ризику потрапляють особи старшого і похилого віку.

Терапія Індометацином може супроводжуватися розвитком лейкопенії, тромбоцитопенії, анемії, нейтропенії, агранулоцитозу; нападами ядухи, васкулопатією, лихоманкою, системною реакцією гіперчутливості; збільшенням ваги, інтенсивним виділенням поту, перевищенням норми печінкових ферментів, що визначається лабораторно, затримкою рідини; надмірним збудженням і відчуттям страху, слабкістю м’язів та загальною втомою, яку не можна пояснити іншою фізіологічною причиною, головним болем і запамороченням, депресією, розладами пам’яті, безсонням; утрудненим диханням (аж до появи болю) та носовими кровотечами; невритом зорового нерва, болем, що локалізується в орбіті ока, появою «туману» перед очима, кон’юктивітом, подвоєнням зображення; порушеннями слуху (погіршенням, появою шуму у вухах); порушеннями нормальної роботи серця (тахікардією, аритмією, стенокардією, набряками); підвищенням або, навпаки, зниженням кров’яного тиску, тромболітичною мікроангіопатією; випадінням волосся, кропив’янкою, екземою, дрібними крововиливами у шкіру та слизові оболонки; порушенням роботи нирок, появою крові та/або білка у сечі, розвитком нефротичного синдрому, гострою нирковою недостатністю, збільшенням і болючістю грудних залоз (у т.ч. у чоловіків), вагінальними кровотечами.

Передозування препаратом

У разі, якщо доза Індометацину перевищувала максимально допустиму (понад 200 мг), хворий може скаржитися на нудоту, блювоту та біль у животі, інтенсивний головний біль, сплутаність свідомості, проблеми із запам’ятовуванням нової інформації та відтворенням старої, дезорієнтацію у просторі, відчуття печіння, “мурашки” і поколювання, судоми та скованість у суглобах. У таких випадках хворому призначають симптоматичне, а також підтримуюче лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Такі препарати як зальцитабін, ритонавір, дифлунізал, циклоспорин, зидовудін, пробенецид і метотрексат поєднувати з індометацином не можна.

У разі, якщо пацієнт мусить приймати фенітоїн, бензодіазепін, сечогінні засоби, антидепресанти, антибіотики, галоперідол, десмопресин, діоксин чи солі літію, індометацин слід приймати з обережністю.

Прийнявши міфепристон, необхідно вичекати 8-12 днів і тільки тоді продовжити лікування нестероїдними протизапальними засобами, зокрема індометацином. З огляду на ризик розвитку ускладнень з боку травної системи, не рекомендується комбінувати нестероїдні протизапальні засоби з кортикостероїдами та інгібіторами циклооксигенази-2.

Потрібно мати на увазі, що препарат знижує терапевтичний ефект ліків, які блокують ангіотензинперетворюючий фермент та функції β-субтипу адренорецепторів (артеріальний тиск знижується повільніше й у недостатній мірі). Водночас Індометацин не впливає на ефективність таблетованих препаратів, що знижують рівень інсуліну.

Особливості застосування

Якщо пацієнт приймає бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту або калійзберігаючі сечогінні засоби, якщо пацієнт – старший 65-ти років або у нього діагностована ниркова недостатність, при лікуванні нестероїдними протизапальними засобами у нього може суттєво підвищитися рівень калію у крові. Тому протягом терапії Індометацином мусить постійно моніторувати цей показник, регулярно здаючи відповідний аналіз крові.

Усім хворим, які застосовують Індометацин тривалий час, рекомендується контролювати показники крові, функціональний стан шлунка та печінки, що дозволить вчасно виявити можливі побічні реакції. Поява виразок/перфорацій/кровотеч у верхніх відділах ШКТ, які можуть закінчитися смертю пацієнта, загрожують усім хворим, які використовують у терапії нестероїдні протизапальні засоби, протягом усього періоду, поки триває процес лікування.

Якщо у пацієнта діагностували артеріальну гіпертензію (і хворий достатньо її не контролює), ІХС, захворювання судин головного мозку або периферичних артерій, застійну серцеву недостатність, якщо пацієнт (з огляду на вік, стиль життя, наявність складних супутніх патологій) має підвищений ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи (через артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, критично підвищений рівень ліпідів/ліпопротеїнів у крові, тютюнопаління), застосовувати Індометацин може тільки після того, як лікар оцінить співвідношення можливої користі та ризик для його здоров’я.

При лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами можуть спостерігатися такі небезпечні реакції з боку шкіри, як синдром Стівенса-Джонсонса, токсичний епідермальний некроліз або ексфоліативний дерматит, проте вкрай рідко (у менш, як 0,01% випадків).

Препарат може негативно вплинути на функціональний стан нирок у хворих, у яких діагностували ниркові патології, а швидкість клубочкової фільтрації при цьому у них – менш як 30 мл.

Якщо у пацієнта у минулому спостерігалися явища порушеного згортання крові, Індометацин призначають із обережністю, оскільки всі нестероїдні протизапальні засоби, які пригнічують біосинтез простагландину, впливають на поведінку тромбоцитів.

При застосуванні препарату жінки репродуктивного віку можуть спостерігати зниження фертильності, яка повністю відновлюється після його відміни.

У разі психічних порушень, епілепсії, депресії, хворобі Паркінсона Індометацин потрібно застосовувати з максимальною обережністю, аби не спровокувати загострення патології. Так само потрібно бути обережним у разі проведення імунізації живою вакциною.

Частіше, ніж в 0,01%, але рідше, ніж в 0,1% випадків у хворих із інфекційно-запальними недугами препарат може їх маскувати.

Застосування вагітними жінками і жінками у період грудного вигодовування

Застосовувати препарат у період вагітності та лактації не можна.

Діти

Допускається застосування Індометацину дітьми, але тільки з 14 років.

Вплив препарату на швидкість реакції

Застосування Індометацину може супроводжуватися порушенням слуху (зокрема появою шуму у вухах), сонливістю, погіршенням зору, запамороченням, тому при терапії цим препаратом рекомендується уникати діяльності, яка вимагає підвищеної концентрації уваги та швидкої реакції.