Ірифрин: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Ірифрин – препарат, призначений для місцевого застосування (закапування у кон’юктивальний мішок) з метою розширення зіниці для лікування та (іноді) профілактики деяких офтальмологічних патологій, зокрема, переднього увеїту, помилкової короткозорості у дітей і підлітків, синдрому червоного ока, швидкої втоми очей, а також при проведенні діагностичних процедур, наприклад, провокаційного тесту у хворих з вузьким кутом передньої камери ока і при підозрі на закритокутову глаукому, дослідженні очного дна, проведенні інших діагностичних процедур, які дозволяють визначити функціональний стан заднього сегменту ока тощо. Можна застосовувати з перших днів життя, у тому числі недоношеним немовлятам, а також вагітним жінкам і жінкам у період лактації, але виключно з дозволу лікаря.

Інструкція до препарату Ірифрин (2,5% розчин для закапування в очі) у флаконі ємкістю 5 мл

Склад

Діюча речовина: фенілефрин (Phenylephrinum). В 1 мл лікарського засобу міститься 25 мг фенілефрину гідрохлориду.

Допоміжні речовини: алкілдиметилбензиламонію хлорид, гіпромелоза (Hypromellosum), кислота лимонна безводна/натрієва сіль кислоти лимонної, трилон Б, Е 223 (піросульфіт натрію), вода для ін’єкцій.

Форма випуску, основні фізико–хімічні властивості препарату

Ірифрин випускається у формі прозорого, безбарвного (як варіант – з легким жовтуватим відтінком) 2,5% розчину, призначеного для закапування в очі (кон'юктивальний мішок) у флаконі, виготовленому з пластику, ємкістю 5 мл у картонному упакуванні.

Фармакотерапевтична група

Код АТХ S01FВ01. Ірифрин належить до двох груп: ліків, які призначаються для лікування захворювань очей, а також препаратів, які викликають мідріаз (розширюють зіниці) і параліч циліарних м'язів, які керують зіницями.

Фармакологічні властивості, якими володіє препарат

Фармакодинаміка. Ірифрин стимулює постсинаптичні ɑ–адренорецептори. Натомість на ß–адренорецептори міокарда виявляє мінімальний вплив. Фенілефрин, так само як і норепінефрин, звужує просвіт кров'яних судин, водночас майже не збільшує частоти та сили скорочень серцевого м'яза і не провокує настільки сильного підйому артеріального тиску, як норепінефрин, проте вазопресорна дія цього фармінґредієнту триває довше. Після закапування в очі Phenylephrinum стимулює скорочення м'яза–розширювача зіниці, у результаті чого та розширюється (так само як і артеріоли – судини слизової ока). Фенілефрину гідрохлорид не впливає на війчасті м'язи, які керують зіницями, тому їх розширення відбувається без паралічу цих м'язів.

Фармакокінетика. Діюча речовина Ірифрину характеризується легким проникненням у тканини органу зорової системи. Зіниці розширяються мінімум через 10 хвилин (через 1 годину максимум) після однократного закапування лікарського засобу в очі, і цей ефект триває від чотирьох до шести годин. Оскільки м'яз–розширювач зіниці сильно скорочується, через півгодини (щонайпізніше – через 45 хвилин) після закапування ліків у водянистій волозі передньої камери ока можуть ідентифікуватися часточки меланіну (пігменту, який міститься у райдужці ока), що не вказує на передній увеїт чи наявність клітин крові у рідині, яка заповнює передню камеру ока.

Показання до застосування

Ірифрин призначають при передньому увеїті з метою усунення/запобігання прилипання райдужки ока до його кришталика і зменшення утворення ексудату/запального клітинного інфільтрату; застосовують при проведенні провокаційного тесту у хворих з вузьким кутом передньої камери ока і при підозрі на закритокутову глаукому (ЗКГ); при проведенні вітректомії/оперативних втручань на внутрішній поверхні очного яблука, дослідженні очного дна, проведенні інших діагностичних процедур, які дозволяють визначити функціональний стан заднього сегменту ока (з метою досягнення мідріатичного ефекту); у комплексному лікуванні помилкової короткозорості у дітей віком 6–17 років; при введенні інтравітреальних ін’єкцій; для зменшення почервоніння/подразнення сполучнотканинної оболонки орбіти передньої частини ока (синдромі червоного ока); при дискомфорті/швидкій втомлюваності, які виникають навіть при нетривалих зорових навантаженнях (з метою терапії/запобігання).

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої або однієї із допоміжних речовин препарату;
кардіопатології, аневризми артерій/вен, артеріальна гіпертензія, пришвидшене серцебиття, що мають клінічне значення (особливо у хворих похилого віку);
гіпертиреоз;
додатковий мідріатичний ефект під час проведення оперативного втручання у пацієнтів, в яких порушений процес виділення сльози/цілісність очного яблука;
вроджений дефіцит глюкозо–6–фосфатдегідрогенази (Г6ФД);
ураження судин головного мозку/патології серця (будь–які)/мала вага (у немовлят);
вузькокутова глаукома;
цукровий діабет 2–ого типу;
одночасний прийом блокаторів моноаміноксидази, а також період упродовж двох тижнів після завершення терапії блокаторами МАО;
поєднання з ліками, що володіють антигіпертензивною дією (зокрема, ß–адреноблокаторами), і трициклінами;
порфіринова хвороба, при якій первинне порушення виникає у печінці;
задавнений випадок/важкий перебіг атеросклерозу або цереброваскулярних/серцево–судинних патологій (у хворих похилого віку).

Спосіб застосування Ірифрину. Підбір оптимальної дози

У разі потреби проведення обстеження очного дна у кон'юктивальні мішки однократно закапується 2,5% розчин фенілефрину гідрохлориду (по одній краплі). Максимально зіниця розширюється через чверть, щонайпізніше пів години, і цей ефект зберігається впродовж однієї мінімум та трьох годин максимум. Якщо потрібно, щоб тривав довше, через одну годину після першого закапування розчин закапується повторно (за схемою, описаною вище).

2,5% розчин закапується також при проведенні діагностики очних захворювань:

провокаційного тесту у хворих з вузьким кутом передньої камери ока та при підозрі на ЗКГ. Тест класифікується як позитивний за умови, що показники ВОТ до і після інстиляції різняться на 3–5 мм рт. ст.;
при введенні інтравітреальних ін’єкцій. Ін'єкція визнається поверхневою, якщо через п'ять хвилин після закапування розчину судини очного яблука звужуються. Якщо око надалі залишається червоним, це означає, що судини у глибших шарах тканин органу зору розширені, а відтак потрібно виключити склерит або іридоцикліт;
з метою усунення/запобігання прилипанню райдужки ока до його кришталика і зменшенню утворення ексудату/запального клітинного інфільтрату (у пацієнтів з переднім увеїтом/іридоциклітом) – в очі (у кон'юктивальні мішки) засіб закапується впродовж дня два або три рази (по одній краплі у кожне око).

Застосування Phenylephrinum у комплексному лікуванні помилкової короткозорості/втоми очей у дітей віком 6–17 років.

Якщо ступінь міопії – легкий, у дні, коли очі зазнають значних навантажень 2,5%, розчин закапують перед сном (по одній краплі). Якщо середній – тричі впродовж одного тижня (також перед сном і аналогічно – по одній краплі). При нормальній рефракції очей (за відсутності короткозорості) – кожного дня, незважаючи на те, зазначають очі значних навантажень чи ні.

При гіперметропії з тенденцією до появи спазмів застосовують комбіноване лікування – 2,5% розчин Ірифрину з 1% циклопентолату (Cyclopentolatum) (щодня перед сном, за умови значних навантажень органу зору). Якщо таких навантажень немає, – обидва препарати закапують тричі впродовж тижня.

Застосування фенілефрину у терапії хворих похилого віку. Похилий вік не є підставою для корекції дози ліків. Водночас при повторному закапуванні препарату зіниці можуть розширюватися менше.

При першому застосуванні ковпачок флакону необхідно обернути зліва направо, поки він не впреться в насічку, що унеможливить його подальше обертання. За допомогою скарифікатора (міститься у ковпачку) проколоти носик ємкості, після чого її можна відкривати як зазвичай (ковпачок при цьому обертати у лівий бік). Перед проведенням процедури закапування необхідно старанно вимити руки з милом. Забороняється при цьому торкатися носика флакона (навіть чистими руками)!

Небажані побічні явища

Терапія Ірифрином може супроводжуватися запаленням кон'юктиви алергічного походження, підвищеною чутливістю організму хворого до компонентів, що входять до складу розчину; болем в очах, їх подразненням, печінням (особливо після перших закапувань), дискомфортними відчуттями, посиленням кровотоку (після його тимчасового припинення), боязню світла, зростанням ВОТ (при закритокутовій глаукомі), блідістю у періорбітальній ділянці (у недоношених немовлят), появою "туману" перед очима, сльозотечами, звуженням зіниць, що виникає на наступний день після інстиляції препарату (при повторному закапуванні фенілефрину гідрохлориду мідріатичний ефект може бути менш вираженим, особливо у хворих похилого віку); пришвидшенням серцебиття, стійким підвищенням кров'яного тиску, порушенням прохідності вінцевих артерій, інфарктом міокарда, змінами ритму/частоти скорочень серцевого м'яза (зокрема рефлекторною брадикардією або шлуночковою аритмією), ТЕЛА (тромбоемболією легеневої артерії).

Алгоритм дій у разі появи небажаних побічних реакцій. Після того, як вказаний препарат пройшов обов'язкову процедуру реєстрації, повідомлення про виникнення небажаних побічних явищ, що гіпотетично можуть бути пов'язаними із застосуванням цього лікарського засобу, мають важливе значення, адже дозволяють моніторити співвідношення можливості користі/потенційних ризиків для здоров'я пацієнтів, що застосовують його у своєму лікуванні/при проведенні діагностики. Про всі зафіксовані випадки небажаних побічних явищ/відсутності очікуваного лікувального ефекту медики повинні інформувати відповідні контролюючі органи у своїй країні. Пацієнт також може повідомити про це самостійно, зв'язавшись з представником компанії–виробника "Сентісс Фарма Прайвет Лтд.", Індія в Україні за номером +38 044 585 04 60 або ж надіславши лист на електронну скриньку [email protected].

Передозування Ірифрином

Phenylephrinum може виявляти системні побічні ефекти навіть при застосуванні місцево (закапуванні в очі). Здебільшого передозування препаратом проявляється зменшенням числа скорочень міокарда (рефлекторною брадикардією) і значним підвищенням кров'яного тиску. У таких випадках призначаються ɑ–адреноблокатори. При рефлекторній брадикардії – Atropinum. Доза для дітей підбирається з урахуванням їхньої ваги – 0,01 або 0,02 мг атропіну на 1 кг ваги хворого.

Особливості застосування розчину фенілефрину гідрохлориду

Лікарський засіб належить до групи адреноміметиків і в офтальмологічній практиці застосовується переважно з метою розширення зіниць у пацієнта. На акомодацію зору суттєво не впливає (що можна пояснити мінімальним впливом на війковий м'яз). Водночас досягнення мідріатичного ефекту може спровокувати погіршення функції зору.

Аби звести до мінімуму ризик розвитку системних реакцій, через одну хвилину після інстиляції рекомендується натиснути пальцем на внутрішній кутик ока, в яке закапувався розчин, – так він не потрапить на слизову носа і глотки (через сльозино–носовий канал), що є особливо небажаним при застосуванні препарату у терапії новонароджених, дітей і осіб похилого віку.

Зважаючи на те, що мідріатичний ефект триває мінімум одну–максимум три години, хворі можуть скаржитися на світлобоязнь. Щоб повністю відновити функцію зору, слід захищати очі від прямих сонячних променів (у т. ч., носити сонцезахисні окуляри) та уникати значних зорових навантажень (відмовитися на якийсь час від перегляду телевізора, читання, особливо, якщо текст написаний дрібним шрифтом тощо). Показником, що ці заходи дали бажаний ефект, є повернення зіниць до їхнього звичного розміру.

У разі ураження епітеліальної тканини рогівки, почервоніння кон'юктиви діюча речовина Ірифрину може посилено абсорбуватися, у результаті чого підвищиться ймовірність виникнення системних побічних явищ.

Щоб попередити загострення глаукоми, перед призначенням вказаного лікарського засобу проводиться попередня оцінка кута передньої камери ока. За кілька хвилин до закапування розчину фенілефрину рекомендується закапати краплі, до складу яких входить анестетик, що дозволить попередити появу неприємних відчуттів.

Застосування фенілефрину гідрохлориду у лікуванні хворих похилого віку. У цієї категорії пацієнтів терапія Ірифрином може супроводжуватися звуженням зіниць. Цей ефект спостерігається на наступний день після першого закапування розчину. При повторній інстиляції засобу зіниці розширяються недостатньо. Допускається застосування фенілефрину при атеросклерозі судин головного мозку, хронічній БА (бронхіальній астмі), діабеті, який пацієнт контролює за допомогою ін'єкцій гормону інсуліну, серцево–судинних патологіях, артеріальній гіпертензії, проте інстиляція препарату вимагає обережності. Зважаючи на те, що Phenylephrinum викликає виражений мідріатичний ефект, через пів години, максимум 45 хвилин після закапування розчину у рідині, що наповнює око хворого (особи похилого віку), можуть ідентифікуватися "плаваючі" пігментні плями.

Застосування препарату у терапії дітей. Необхідно застосовувати найменшу дозу фенілефрину, яка тільки може забезпечити очікувану лікувальну дію. Потрібно стежити, аби дитина не проковтнула розчин і аби він не потрапив їй у ротову порожнину чи на щоки. Після інстиляції треба ретельно помити руки, а дитині – і руки, і щоки. У дітей (головним чином у новонароджених, що народилися з малою вагою або недоношених немовлят) ймовірність появи системних побічних дій (у тому числі артеріальної гіпертензії, що, зі свого боку, підвищує ризик паренхіматозно–вентрикулярного крововиливу) зростає. Після закапування розчину новонароджені потребують посиленого медичного нагляду. У разі розвитку системних побічних ефектів надається відповідна у таких випадках медична допомога.

Інстиляції фенілефрину пацієнтам з контактними лінзами. Під дією консерванта алкілдиметилбензиламонію хлориду, що є однією із допоміжних речовин вказаного лікарського засобу, м'які контактні лінзи можуть знебарвлюватися, а сам пацієнт – скаржитися на подразнення очей. У разі необхідності застосування Ірифрину контактні лінзи потрібно зняти. Після закапування одягнути їх можна не раніше, ніж через чверть години.

Взаємодія з іншими медикаментами. Інші види взаємодій

При закапуванні фенілефрину гідрохлориду і одночасному застосуванні Atropinum (місцево) мідріатична дія Ірифрину посилюється. При одночасному застосуванні (місцево) інших офтальмологічних лікарських засобів, що звужують зіниці, навпаки, послаблюється (як і здатність цих препаратів знижувати ВОТ).

Поєднувати фенілефрин, який застосовується місцево (закапується в очі), з ліками, які знижують артеріальний тиск (зокрема, ß–адреноблокаторами), забороняється, оскільки діюча речовина Ірифрину, навпаки, провокує підвищення кров'яного тиску і такий "конфлікт" може призвести до летальних наслідків.

Протипоказано комбінувати Phenylephrinum з блокаторами моноамінооксидази. Після припинення застосування цих ліків у терапії потрібно вичекати щонайменше два тижні і тільки тоді закапати Ірифрин (протягом наступного тижня, з огляду на ризик виникнення системних явищ, викликаних чутливістю до адреналіну, – робити це слід, виявляючи максимальну обережність).

Забороняється одночасно застосовувати у лікуванні фенілефрину гідрохлорид і ТЦА (трициклічні антидепресанти). Адренергічні агенти виявляють вазопресорний ефект, який трицикліки, а також Propranololum, Guanethidinum, М–холінолітики, Reserpinum і (–)3–(3,4–Диоксифеніл)–2–метилаланін здатні посилювати, що підвищує ризик розвитку серцевих аритмій. Цей ризик зберігається впродовж наступних кількох діб після припинення застосування перелічених препаратів.

Якщо є потреба в інгаляційному наркозі, необхідно врахувати, що при одночасному застосуванні фенілефрину робота серцево–судинної системи може додатково пригнічуватися. При проведенні загального знечулення з використанням анестетиків (наприклад, Halothanum), які підвищують чутливість серцевого м'яза до адреноміметиків непрямої дії, ризик виникнення миготіння шлуночків зростає, тому Ірифрин у таких випадках призначають, але з обережністю.

При поєднанні фенілефрину гідрохлориду з Chinidinum або кардіоглікозидами ймовірність зміни ритму і частоти скорочень міокарда зростає

Застосування Ірифрину у педіатричній практиці

Застосування лікарського засобу допускається з перших днів життя (у разі потреби отримання високоточних фотографій сітківки/дослідженні очного дна). Якщо дитина народилася раніше 37–38 тижня вагітності, препарат призначають з обережністю і після того, як лікар надасть фахову оцінку співвідношенню потенційної користі/можливих ризиків для здоров'я такого пацієнта. Недоношеним немовлятам можна закапувати в очі максимум по одній краплі розчину.

Доцільність призначення препарату у терапії/діагностиці очних захворювань у вагітних/жінок, що годують грудьми

Дослідження безпеки та ефективності препарату у вказаної категорії пацієнток не проводилися. Допускається призначення Ірифрину вагітним пацієнткам/пацієнткам у період лактації за умови, що потенційна користь для здоров'я жінки є більшою, ніж можливі ризики для здоров'я плоду/дитини, що перебуває у такої пацієнтки на грудному вигодовуванні (у разі потреби призначення розчину таку дитину потрібно перевести на штучне вигодовування).

Вплив лікарського засобу на швидкість психомоторних реакцій/концентрацію уваги при управлінні автомобільним транспортом або роботі з іншими механізмами

Перед тим, як сідати за кермо або працювати з механізмами, які при неправильній експлуатації можуть становити потенційну загрозу як для самого пацієнта, так і людей, що його оточують, слід дочекатися повного відновлення гостроти зору.

Середня ціна в аптеках

Від 131 до 172 гривень за препарат Ірифрин (2,5% розчин для закапування у кон'юктивальний мішок) у флаконі ємкістю 5 мл.

Категорія відпуску

Щоб придбати Ірифрин в аптеці, потрібен рецепт від лікаря.