Ревмоксикам : інструкція, застосування, ціна

Ревмоксикам – нестероїдні протизапальні, протиревматичні засіб, яке має протизапальну, жарознижувальну і аналгетичну ефектами.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: meloxicam.

До складу Ревмоксикаму також входять такі допоміжні речовини: меглюмін (N-метилглюкамін), гліцин, полоксамер 188, глікофурол, натрію хлорид, 0,1 М розчин натрію гідроксиду і вода для ін'єкцій.

Прозорий жовтий або зеленувато-жовтий розчин для ін'єкцій випускають в ампулах. Кожна з них розрахована на 1,5 мл. У єдиний в упаковці блістер поміщають 3 або 5 таких ампул.

Медикамент відносять до нестероїдних протизапальних і протиревматичних ліків.

Фармакологічні властивості

Ревмоксикам здатний пригнічувати біосинтез простагландинів - медіаторів запалення.

Активна речовина розчину повністю абсорбується після його введення в м'яз. Після внутрішньом'язової ін'єкції (15 мг) максимальна концентрація в крові досягається протягом 1-6 годин.

Мелоксикам швидко зв'язується з білками плазми (альбуміном на 99%).

Мелоксикам легко виводиться з організму сечею та калом завдяки своїй біотрансформації в печінці. Період напіввиведення займає 13-25 годин.

Печінкова і ниркова недостатність майже не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. У пацієнтів з цим діагнозом може змінюватися тільки кліренс на більш високий або збільшення концентрації мелоксикаму в плазмі крові.

Показання для застосування

Препарат використовують в тих випадках, коли пероральне і ректальне застосування неможливі. Призначений Ревмоксикам для нетривалого симптоматичного лікування гострого нападу ревматоїдного артриту і анкилозуючого спондиліта.

Протипоказання

Не рекомендується проводити лікування розчином пацієнтам з підвищеною чутливістю до мелоксикаму, інших складових Ревмоксикаму, аспірину або до речовин, которіе мають схожу дію. Комбінування перерахованих препаратів та антикоагулянтів з Ревмоксикамом протипоказано. Крім того, препарат не варто призначати особам з астмою, носовими поліпами, набряком або кропив'янкою.

Щоб уникнути неприємних симптомів, починати введення розчину краще з 18 років і після III триместру вагітності.

Решта причин і захворювання, при яких небажано призначати Ревмоксикам:

• печінкова недостатність;
• тяжка ниркова недостатність;
• тяжка серцева недостатність;
• виразкова хвороба або кровотеча;
• перфорація, шлунково-кишкова кровотеча;цереброваскулярні кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча та інші порушення згортання крові;
• розлад системи гемостазу;
• післяопераційного болю при коронарному шунтуванні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Холестирамін може прискорювати виведення діючої речовини Ревмоксикаму, порушуючи при цьому внутрішньопечінкову циркуляцію. Через такого дії кліренс мелоксикаму підвищується на 50%, а напіввиведення збільшується до 3-13 годин.

Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.

Якщо комбінувати Ревмоксикам з нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи ацетилсаліцилову кислоту), калієвими солями, калійзберігаючимидіуретиками, інгібіторамиангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, низькомолекулярними і нефракціонованого гепаринами, циклоспорином, такролімусом і триметопримом може сприяти появі гіперкаліємії.

Кортикостероїди (наприклад глюкокортикоїди)+Ревмоксикам вимагає особливої ​​пильності, тому що можливі кровотечі і поява виразок у шлунково-кишковому тракті.

Комбіноване лікування антикоагулянтами, гепарином, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), тромболітичними і антиагрегаційні медпрепаратами з Ревмоксикамом протипоказано через підвищений ризик кровотеч, пригнічення функції тромбоцитів і пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки.

Якщо застосовувати Ревмоксикам з діуретиками, інгібіторами АПФ, антигіпертензивними ліками (бета-адреноблокаторами), антагоністами ангіотензину II може зменшитися ефект лікарських засобів, розвинутися зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів і погіршитися функціонування нирок. Особливо обережними слід бути пацієнтам похилого віку.

Інгібітори кальциневрину (циклоспорин, такролімус) + Ревмоксикам можуть посилити дію НПЗП і негативно вплинути на роботу нирок.

Деферасірокс+Ревмоксикам можуть викликати різні шлунково-кишкові побічні реакції.

Не рекомендується комбінована терапія Літія і Ревмоксикаму, бо збільшується рівень концентрації літію в крові. Якщо таке поєднання необхідно, то необхідно весь час контролювати літій в крові.

Метотрексат і Ревмоксикам разом здатні зменшувати тубулярну секрецію метотрексату і підвищує його концентрацію в крові.

Пеметрексед+Ревмоксикам можуть привести до виникнення побічних реакцій, пов'язаних з пеметрекседом. Пацієнтам з нирковою недостатністю перед пеметрекседом краще 5 днів не застосовувати мелоксикама. Також краще почекати два дні після введення пеметрекседу.

Особливості застосування

Разом з Ревмоксикамом не рекомендують застосовувати НПЗП (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2). Також з метою безпеки краще не перевищувати максимальну добову дозу.

Обережними слід бути пацієнтам з астмою, езофагітом, аспириновой тріадою, гастритом, виразковою хворобою, виразковим колітом, хворобою Крона, інфарктом міокарда, інсультом, гіповолемією, ефротіческім синдромом, вовчаковий нефропатією, тому що мелоксикам може негативно вплинути на перебіг захворювань і симптомів.

Розчин здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань. Так, в місці ін'єкції можуть з'явитися абсцес або некроз.

У період терапії Ревмоксикамом можуть виникнути виразка, жовтяниця, шлунково-кишкова кровотеча, анемія, перфорація, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність. Найчастіше таке трапляється з пацієнтами старшого віку. У таких випадках можна застосовувати мінімальну дозу медзасоби, поєднуючи його із захисними ліками. Дуже рідко у пацієнтів помічали появу інтерстиціального нефриту, гломерулонефриту, ренального медуллярного некрозу і нефротичного синдрому.

Застосування Ревмоксикаму не рекомендується, якщо проводиться терапія медикаментами, що підвищують ризик виразки або кровотечі (наприклад, гепарин, антикоагулянти і різні НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту).

У людей з артеріальною гіпертензією або застійною серцевою недостатністю при лікуванні Ревмоксикамом можуть бути затримка рідини або зайве накопичення рідини в органах (набряк). Також препарат здатний змінити натрийуретический ефект діуретиків, посилити затримку калію, води і натрію.

Доза Ревмоксикаму для знаходяться на діалізі пацієнтів з нирковою недостатністю не повинна бути більше 7,5 мг.

Щоб уникнути нежданих наслідків, медичні працівники радять проводити ретельне спостереження після початку лікування препаратом.

Мелоксикам може вплинути на репродуктивну функцію, тому краще уникати його застосування жінкам, які планірут завагітніти.

Використання при вагітності та годуванні грудьми

Мелоксикам може потрапляти в молоко матері, яка годує грудьми, а також негативно впливати на фертильність будь-якої жінки, вагітність, розвиток плода.

Здатність впливати на швидкість реакції

Інформації про побічні реакції, що можуть вплинути на управління автотранспортом або різними механізмами, недостатньо. Тому, якщо брати до уваги побічні реакції та взаємодії з іншими ліками, краще відмовитися від застосування Ревмоксикаму на цей період часу.

Спосіб застосування та дози

Медрозчин рекомендують повільно вводити в верхню частину сідниці (внутрішньом'язова ін'єкція). Якщо потрібно повторне введення, то краще чергувати ліву і праву сторони сідниць. Якщо під час введення розчину пацієнта турбують сильні болі, то необхідно припинити лікування.

Рекомендують вводити 15 мг 1 раз на день.

Максимальною тривалістю лікування є 2-3 дня.

Прийнятною дозою 7,5 мг/день є для пацієнтів:

• з тяжкою нирковою недостатністю, при якій необхідно проводити діаліз - метод очищення крові;
• похилого віку;
• з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій.

Діти

Розчин для ін'єкцій протипоказаний дітям, які не досягли 18 років.

Передозування

При гострому передозуванні можуть спостерігатися анафілактоїдна реакція, летаргія, сонливість, нудота, блювота, епігастральний біль, шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпертензії, гостра ниркова недостатність, дисфункція печінки, пригнічення дихання, судоми, серцево-судинна недостатність, кома і зупинка серця.

Вивести перевищену дозу мелоксикаму можливо за допомогою чотирьох пероральних доз холестираміну 3 рази на 24 години.

Побічні реакції

При довгому застосуванні препарату можливі підвищення ризику судинних тромботичних явищ, набряк, артеріальна гіпертензія і серцева недостатність.

Найчастіше хворих турбують такі симптоми, як: мінливість настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння, запаморочення, головний біль, кон'юнктивіт, розлади зору, дзвін у вухах, сонливість, підвищення артеріального тиску, припливи.

Якщо у пацієнта проблеми з функціонуванням шлунка, то після введення Ревмоксикаму можуть виявити абдомінальний біль, мелень (чорну хворобу Гіппократа, чорний стілець), диспепсію, нудоту, біль в животі, запор, діарею, метеоризм, відрижку, блювоту з кров'ю, виразку, гастрит, гастродуоденальну виразку, перфорацію або шлунково-кишкову кровотечу, виразковий стоматит, хворобу Крона, езофагіт, стоматит, коліт, шлунково-кишкову перфорацію.

У пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні засоби може бути астма. Можуть бути інфекції дихальних шляхів, кашель.

Затримка натрію і води, гіперкаліємія, зміни показників функції нирок, артралгія, біль у спині, симптоми, пов'язані з суглобами.

При введенні лікарського розчину є ймовірність того, що на місці ін'єкції буде затвердіння, яке буде супроводжуватися болем, набряком (в тому числі і нижніх кінцівок), грипоподібними симптомами.

Решта побічних реакцій:

• синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
• гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність, інтерстиціальний нефрит, гострий тубулярний некроз, нефротичний синдром і папілярний некроз;
• анемія, відхилення показників аналізу крові від норми, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;
• алергічні реакції, анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція;
• ангіоневротичний набряк, свербіж, висип, кропив'янка, реакції фоточутливості, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, бульозний дерматит, ексфоліативний дерматит.

Термін придатності

Ревмоксикам придатний до вживання протягом 3 років. Саме цей термін повинен бути зазначений на упаковці від виробника. Після закінчення терміну засіб необхідно викинути.

Умови зберігання

Зберігати потрібно при температурі від 8°С-25°С в приміщеннях, куди не потрапляє денне світло. Також необхідно вибирати місце, до якого не мають доступ діти.

Категорія відпуску

В українських аптеках можна купити лише за рецептом лікаря.

Ціна 

Придбати таблетки Ревмосікам Фармак в аптеках можна приблизно за 137 гривень.

На ринку у даного виробника є й інші конкуренти, які виготовляють Ревмоксикам.