Аменорея

Аменорея – це стан організму, при якому відсутні менструації протягом 3 місяців і більше. Одночасно можуть спостерігатися такі симптоми: ожиріння (у 40% пацієнток), вегетативна дисфункція, втрата фертильності, ознаки надлишку андрогенів (акне, дуже жирна шкіра, гірсутизм). Крім того, цей стан часто супроводжують ознаки дефемінізації, маскулінізації, дисфункції щитоподібної залози або надниркових залоз.

За статистикою, близько 10 % жінок у віці від 17 до 45 років знають не з чуток, що таке вторинна аменорея. Це не самостійний діагноз, а симптом того, що в організмі відбуваються якісь порушення.

Класифікація

Розрізняють дійсну і помилкову аменорею.

Якщо немає циклічних змін в яєчниках, ендометрії й в усьому організмі, то це справжня аменорея. При цьому гормональна функція яєчників значно знижена, а статевих гормонів для здійснення циклічних змін ендометрію не вистачає. Простіше кажучи, овуляції не відбувається, пацієнтка не здатна до вагітності.

При помилковій аменореї не відбувається періодичного виділення крові з піхви, але при цьому фіксуються циклічні зміни в яєчниках, матці та у всьому організмі. Таке трапляється при наявності механічних перешкод, наприклад, при заростанні піхви або дівочої пліви, вроджених відхилень у будові статевих органів.

При наявності цієї форми аменореї виникають:

• гематометр – маткова кров застоюється безпосередньо в матці;
• гематосальпінкс – застій відбувається в маткових трубах;
• гематокольпос – кров'яні виділення затримуються в піхві.

Також виділяють фізіологічну і патологічну аменорею.

У першому випадку відсутність менструацій обумовлена періодом розвитку організму. Таке трапляється при вагітності, годуванні груддю, менопаузі або в дитячому віці. У всіх перерахованих випадках цей процес є природним. Наприклад, післяпологова аменорея може тривати близько 2-3 років, якщо весь цей час жінка годує грудьми дитину, і це нормально.

У другому випадку спостерігається тривожний симптом, який свідчить про наявність порушень або захворювань в організмі пацієнтки. Патологічна аменорея може бути первинною (менструація у підлітковому віці не настала) або вторинною (вона перервалася у жінок з регулярним циклом).

Згідно зі статистикою, у багатьох дівчат-підлітків тривалість аменореї в середньому становить 2-12 місяців протягом перших 2 років після менархе (першої менструації).

Для яєчникової форми аменореї характерні такі симптоми: пітливість, припливи переповнення кров'ю судин на обличчі, головні болі. Специфічна ознака –попереднє порушення місячного циклу, коли критичні дні протікають рідше, ніж раз в 40 днів.

Психогенний тип аменореї має такі симптоми: тривожність, порушення сну, схильність до депресій, зниження лібідо, тахікардія, сухість шкірних покривів, закрепи. Причому, самі менструації зникають досить різко.

Гіпоталамічна аменорея проходить в пубертатний період. Її симптоми: надмірна маса тіла, вугри, надлишковий ріст термінального волосся, розтяжки на шкірі, вегето-судинна дистонія, мимовільне витікання молока із залоз (не пов'язане з годуванням). Крім того, на цю форму порушення менструацій можуть вказувати: головний біль, запаморочення, гіпертонія, часта зміна настроїв, депресивні розлади, дратівливість

Зазвичай пацієнток направляють на обстеження на предмет вторинної аменореї, коли критичні дні відсутні протягом понад 4-6 типових циклів.

Причини

Причини первинної аменореї:

• анатомічно обумовлені – відбувається затримка у статевому дозріванні, страждають худорляві дівчата з маленькою вагою, недорозвиненими грудьми, вузьким тазом або ж є анатомічні аномалії в будові статевих органів (найчастіше дівочої пліви) на тлі нормального розвитку вторинних статевих ознак;
• спадкові – якщо менструації пізно настали у матері, сестри або є синдром Тернера (хромосомне захворювання);
• емоційно-психологічні – такі причини спостерігаються у 30% пацієнток.

Ключові причини вторинної аменореї такі:

• вагітність (одна з найпоширеніших причин у пацієнток репродуктивного віку), у т. ч. несправжня вагітність;
• грудне вигодовування (впливає підвищений вміст в крові пролактину);
• затримка статевого дозрівання;
• аборти;
• функціональна гіпоталамічна ановуляція (через надмірні фізичні навантаження, порушення харчування – анорексію, стрес та інші негативні фактори);
• використання деяких ліків (оральні контрацептиви через потоншення ендометрію, антидепресанти та психотропні засоби через підняття рівня пролактину);
• виявлені захворювання щитоподібної залози;
• пухлини гіпофіза, що характеризуються підвищеним показником гормону пролактину;
• різноманітні порушення роботи ендокринної системи, які викликають захворювання яєчників;
• анатомічні зміни піхви, цервікального каналу;
• передчасна менопауза;
• інфекційні захворювання;
• черепно-мозкова травма;
• хірургічна операція або променева терапія;
• синдром полікістозних яєчників.

Діагностика

Якщо у жінки репродуктивного віку є підозра на аменорею, то спочатку проводять тест на вагітність (визначення рівня ХГЛ у сироватці крові) і проводиться огляд на гінекологічному кріслі. Також обов'язково досліджують рівень пролактину в плазмі крові, якщо він вище норми (нижче 20 нг/мл), то важливо обстежити гіпофіз, щоб виключити його пухлину.

Також треба здати аналізи на ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) і ЛГ (лютеїнізуючий гормон). У тому випадку, якщо причина аменореї — дисгенезія гонад, то рівень ФСГ буде високим (понад 40мМЕ/мл). В цьому випадку слід досліджувати каріотип для виключення Y-хромосоми. При низьких показниках ФСГ (нижче 5 ммо/мл) можна говорити про гіпофункцію гіпофіза, найімовірніше, внаслідок дисфункції гіпоталамуса.

Також важливою діагностичною ознакою є збільшене співвідношення ЛГ/ФСГ (не менше 2), що говорить про полікістоз яєчників.

Не обійтися без здачі крові на гормони щитоподібної залози – Т4, ТТГ, цукор і толерантність до глюкози, прогестеронову пробу, естрадіол, тестостерон, кортизол.

Можуть знадобитися такі дослідження:

• лапароскопія — для визначення дисгенезії мюллерових проток і яєчників, у разі підозри на полікістоз яєчників;
• УЗД – допоможе виявити кісти;
• рентгенологічне дослідження турецького сідла – при наявності підозр на пролактиному;
• гістеросальпінгографія або гістероскопія – для оцінки стану ендометрію;
• внутрішньовенна пієлографія – потрібна, якщо є дисгенезія шерових проток, часто поєднується з аномаліями нирок;
• МРТ і КТ.

Під час яких хвороб проявляється?

Найважчим захворюванням вважається гіпогонадотропна аменорея, при якій виділення естрогенів і гонадотропінів сильно знижені, аж до рівня постменопаузального періоду.

Відсутність менструацій може спостерігатися при:

• нервовій анорексії;
• гіпотиреозі;
• пухлинах гіпофіза;
• синдромі резистентних яєчників;
• нейроінфекції;
• синдромі Шихана;
• аденомі гіпофіза;
• синдромі полікістозних яєчників;
• вродженій гіперплазії наднирників;
• пухлинах надниркових залоз;
• гіперплазії кори надниркових залоз;
• синдромі Іценко-Кушинга;
• ендометриті;
• синдромі виснаження яєчників;
• пухлинах яєчників.

До якого лікаря звернутися?

При відсутності менструацій протягом більше, ніж три місяці необхідно відвідати гінеколога.

Профілактика

Специфічних профілактичних заходів аменореї не існує. Важливо виявляти первинні захворювання на якомога більш ранній стадії, щоб почати скоріше їх своєчасне лікування. Для цього необхідно планово відвідувати гінеколога двічі на рік.

Також варто звернути увагу на:

• збалансоване харчування;
• контроль маси тіла – негативно позначається на здоров'ї, як зайва вага, так і недостатня;
• своєчасне лікування гінекологічних захворювань;
• емоційно-психологічний стан, важливо уникати перевтоми, стресів;
• правильний прийом протизаплідних препаратів.