Ринза: інструкція, застосування, ціна

Ринза – це препарат, що застосовується у разі гострих та хронічних респіраторних захворювань.

Склад

Діючі речовини: парацетамол, хлорфеніраміну малеат, кофеїн, фенілефрину гідрохлорид; 1 таблетка містить: парацетамолу − 500 мг, хлорфеніраміну малеату - 2 мг, кофеїну - 30 мг, фенілефрину гідрохлориду - 10 мг;

Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, тальк, повідон (К 30), барвник Понсо 4R (Е 124).

Препарат випускається у формі таблеток рожевого кольору. 

Купити у аптеці можна тільки за рецептом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат Ринза здійснює знеболювальну, жарознижувальну і протизапальну дії. Завдяки компонентам складу здійснюється пригнічувальний ефект на синтез простагландинів, зменшуються прояви симптомів застуди та алергічних ринітів та синуситів, поліпшується носове дихання, зменшується нежить, усувається чхання та сльозотеча.  Також препарат Ринза стимулює серцеву діяльність і підвищує силу скорочень міокарда, зменшує втому і сонливість. Здійснює дію, яка зумовлює зменшення набряку та гіперемії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та носових пазух.

Фармакокінетика

Інформація щодо фармокінетичних властивостей Ринзи відсутня.

Показання

Препарат Ринза застосовується для терапії перших проявів та симптомів грипу та інфекційних захворювань.

Протипоказання

Препарат Ринза протипоказано застосовувати у таких випадках:

• якщо у пацієнта підвищена чутливість до діючої речовини або інших компонентів складу;
• пацієнтам старшого віку;
• при цукровому діабеті;
• якщо у історії хвороби є важкі серцево-судинні захворювання, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність;
• при тяжкій артеріальній гіпертензії;
• у людини зі схильністю до спазмів судин, тромбозі та тромбофлебіті;
• якщо у пацієнта порушення функціонування печінки, нирок та щитовидної залози;
• при вродженій гіпербілірубінемії, синдромі Дабіна-Джонсона;
• при гострому панкреатиті;
• при пілородуоденальній обструкції, бронхіальній астмі, хронічних обструктивних захворюваннях легень, емфіземі, хронічному бронхіті;
• при синдромі Стівенса-Джонсона;
• якщо у пацієнта феохромоцитома, гіпертиреоз, захворювання крові, виражена лейкопенія, анемія;
• під час обструкції шийки сечового міхура, гіпертрофії передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, гіперплазії передміхурової залози;
• якщо наявний підвищений внутрішньоочний тиск, закритокутова глаукома;
• підвищена збудливість, порушення сну;
• якщо у пацієнта гіперчутливість до інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін);
• якщо особа хвора на алкоголізм;
• при епілепсії.

Протипоказано застосовувати Ринзу у суміжній терапії з такими препаратами:

• антидеприсанти;
• бета-блокатори;
• інгібітори моноаміноксидази (МАО).

Передозування

Симптоми передозування парацетамолом: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, діарея, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, шлунково-кишкова кровотеча, підвищення активності печінкових трансаміназ, лактатдегідрогенази, рівня білірубіну, а також зниження рівня протромбіну, гепатотоксичний ефект, для якого характерні загальні симптоми: біль, слабкість, адинамія, підвищене потовиділення і специфічні: гепатомегалія, жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів.

При застосуванні великих доз можуть спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму, панкреатит, бактеріальна інфекція, грибкова інфекція, сепсис, коагулопатія, гіпофосфатемія, лактоцидоз, кардіоміопатія, гіпотонія, дихальна недостатність, порушення метаболізму глюкози.

При довготривалій терапії можливе виникнення апластичної анемії, панцитопенії, агранулоцитозу, нейтропенії, лейкопенії, тромбоцитопенії.

Симптоми передозування фенілефрином гідрохлорид: запаморочення, порушення свідомості, аритмії; тахікардія, тремор, гіперрефлексія, дратівливість, неспокій.

Симптоми передозування хлорфеніраміном малеат: мідріаз, фотофобія, сухість та почервоніння шкіри та слизових, підвищення температури тіла, атонія кишечнику, знижений рівень свідомості, підвищення температури, затримка сечі, тахікардія, гіпертензія, нудота, блювання, збуджений стан, стан сплутаності, галюцинації, психічні розлади, напад або аритмія. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи, зменшення частоти пульсу, зменшення артеріального тиску аж до судинної недостатності. Рабдоміоліз і ниркова недостатність рідко можуть розвиватися у пацієнтів з тривалою ажитацією, судомами або у пацієнтів в комі.

Симптоми передозування кофеїном: головний біль, тремор, підвищена збудливість та дратівливість, серцеві екстрасистолії, втрата апетиту, слабкість, жар, галюцинації, гіпокаліємія, гіпонатріємія, підвищення вмісту цукру в крові, метаболічний ацидоз, гострий некроз скелетних м'язів. Велике дозування кофеїну може викликати біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, тахікардію чи серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему: запаморочення, безсоння, стан афекту, тривожність, тремор, судоми.

Симптоми передозування антигістамінним компонентом: сонливість, після якої можливе збудження (особливо у дітей); порушення зору; нудота, блювання, головний біль; порушення кровообігу, коматозний стан; судоми; зміна поведінки; артеріальна гіпертензія; брадикардія; атропіноподібний психоз.

Для лікування передозування використовуються такі методи: прийом активованого вугілля, промивання шлунка, симптоматична терапія, призначення метіоніну через 8-9 годин після передозування і N-ацетилцистеїну через 12 годин (як антидотів до парацетамолу), моніторинг стану дихальної та кровоносної систем (не можна застосовувати адреналін). Якщо виникли судоми призначають діазепам.

Побічні реакції

Печінка та жовч: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, переважно, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (при застосуванні високих доз), гепатотоксична дія.

Метаболізм: гіпоглікемія, гіпоглікемічна кома.

Серце та судини: тахікардія, прискорене серцебиття, рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль у серці, підвищення артеріального тиску (особливо в осіб з артеріальною гіпертензією).

Психічні розлади та нервова система: галюцинації, зміни поведінки, головний біль, відчуття страху, загальна слабкість, запаморочення; психомоторне збудження і порушення орієнтації, безсоння, тривога, занепокоєння, дратівливість або знервованість, тремор, сплутаність свідомості, депресивні стани, відчуття поколювання і тяжкості в кінцівках, дискінезія, епілептичні напади, судоми, кома.

Імунна система: шкірний висип, генералізований висип, свербіж, кропив’янка, гіперемія; бронхіальна обструкція, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк. Іноді спостерігаються реакції алергічного типу, напади астми, у пацієнтів з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти.

Органи дихання: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗП.

Органи чуття: порушення зору, сухість очей,мідріаз, порушення акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, шум у вухах. 

Шлунково-кишковий тракт: печія, дискомфорт в епігастральній ділянці, гіперсальвація, зниження апетиту, нудота, блювання, закреп, діарея або метеоризм. При довготривалому прийомі значних доз препарату - біль в епігастральній області.

Нирки та сечовивідні шляхи: нефротоксичність, нирковий колік, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі та странгурія, затруднене сечовиділення.

Кров та лімфа: синці чи кровотечі, анемія, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, тромбоцитопенія; апластична анемія, панцитопенія, сульфгемоглобінемія, нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія.

Загальне: порушення сну, сухість у ротовій порожнині та у горлі, сонливість, загальна слабкість, посилене потовиділення.

Особливості застосування

Не рекомендовано перевищувати зазначену дозу.

Варто уникати суміжного застосування з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол або інші діючі речовини, які входять до складу препарату Ринза.

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно із седативними, снодійними засобами.

Препарат має призначатися тільки лікарем та тільки після оцінки співвідношення ризик/користь у таких випадках: артеріальна гіпертензія, аденома простати, порушення серцевого ритму, розлади сечовипускання.

Обережно потрібно застосовувати при продуктивному кашлі, у пацієнтів з вродженим подовженим інтервалом QT або у разі тривалого прийому засобів, що можуть подовжувати QT-інтервал.

Якщо за рекомендацією лікаря препарат потрібно застосовувати протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функції печінки та здійснювати аналіз периферичної крові.

Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо застосовуєте варфарин чи схожі препарати, які мають антикоагулянтний ефект. Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

При застосуванні препарату варто уникати надмірного споживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв, алкоголю, а також застосування лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може викликати проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, неприємне відчуття за грудниною через серцебиття, запаморочення та аритмію.

Приймання Ринзи спричиняє позитивний аналітичний результат допінг-контролю.

Якщо висока температура тримається протягом 3 днів або більше або ж виникає знову, а біль не припиняється більше 5 днів, необхідно звернутися до лікаря за допомогою.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосовувати препарат Ринза під час вагітності та лактації не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, на період терапії Ринзою від керування автотранспортом та іншими рухомими механізмами варто утриматися.

Спосіб застосування та дозування

Застосовувати препарат потрібно після їжі через 1-2 години, запиваючи великою кількістю рідини.

Дорослі та підлітки від 15 років

Рекомендована доза - 1 таблетка 3-4 повтори на добу.

Максимально допустима добова доза - 4 таблетки.

Максимальна тривалість терапії - 5 днів.

Діти

Препарат дітям до 15 років застосовувати заборонено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Варто не застосовувати препарат одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол або інші діючі речовини, які входять до складу Ринзи.

Ринза посилює ефект інгібіторів МАО, бета-блокаторів, седативних препаратів та етанолу. Окрім того, інгібітори МАО і фуразолідон при одночасному застосуванні з препаратом Ринза можуть сприяти появі збудженого стану, гіпертонічного кризу та гіперпірексії (за рахунок хлорфеніраміну малеату).

При суміжному прийомі з антидепресантами, протипаркінсонічними препаратами, нейролептиками може з'являтися атропіноподібний ефект (характеризується сухістю у ротовій порожнині, затримкою сечі, закрепом).

Ризик розвитку глаукоми збільшується при одночасному застосуванні Ринзи з глюкокортикостероїдами.

Парацетамол, що входить до складу, пригнічує ефективність діуретиків, а також збільшує ризик гепатотоксичних реакцій при одночасному прийомі з барбітуратами, дифеніном, карбамазепіном, рифампіцином та іншими індукторами мікросомальних печінкових ферментів.

Антисудомні препарати (фенітоїн, карбамазепін), які стимулюють мікросомальні ферменти печінки та ізоніазид, можуть посилювати гепатотоксичність парацетамолу. Барбітурати зменшують його жарознижувальний ефект. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись при одночасному прийомі з метоклопрамідом, тадомперидоном і зменшуватись при сумісному застосуванні з холестираміном. Ефект від парацетамолу посилюється при його комбінації з кодеїном, аскорбіновою кислотою, скополаміном, хлорфенаміном,пропіфеназоном та кофеїном.

Одночасне застосування парацетамолу з азидотимідином може призвести до розвитку нейтропенії. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів посилюється при тривалому регулярному застосуванні парацетамолу. Підвищується ризик кровотечі.

Паралельне застосування парацетамолу з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик виникнення ускладнень з боку нирок. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшує токсичний вплив препаратів на печінку. Одна зі складових частин препарату - фенілефрину гідрохлорид - виявляє адреноміметичний ефект при застосуванні з трициклічними антидепресантами; одночасне застосування з галотаном збільшує ризик вентрикулярної аритмії.

Ринза зменшує гіпотензивний ефект гуанетидину, який посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину гідрохлориду.

Взаємодія фенілефрину гідрохлориду з дигоксином і серцевими глікозидами призводить до аритмій та інфаркту. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій, може знижувати ефективність ß-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій.

Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування препарату зі снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними аналгетиками, алкоголем.

Фенілефрин може також спричиняти небажані реакції при поєднанні з індометацином та бромокрептином (тяжка артеріальна гіпертензія).

Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину. Хлорфенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, протипаркінсонічних препаратів.

Кофеїн підвищує ефект (покращує біодоступність)аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, альфа- та бета-адреноміметиків, психостимулюючих засобів. Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну. Кофеїн знижує ефект опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних та седативних засобів. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну зі ШКТ, з тиреотропними засобами - підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання - 3 роки.

Тримати за температури не більше 25 °С у сухому та захищеному від дітей місці. 

Ціна

Ціна Ринзи у аптеках становить:

Ринза таблетки №4 – 13-26 гривень;

Ринза таблетки №10 – 29-30 гривень.